Поділля ( Подільська земля, Пониззя, Подністровя і Побужжя, Русь Подільська ) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі частини Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей.
На Поділлі люди жили з давніх давен. З археології відомо, що в цьому регіоні існували середньодністровські стоянки палеоліту Лука Врублевецька та ін. (Ашельська культура), Яруга і Суботівка (Могилів-Подільський район), Сокіл (Кам'янець-Подільський район), Касперівці, Більче-Золоте (Молодовська культура, Мустьєрська культура). Також представлені Солютрейська культура, Оріньяцька культура, Мадленська культура, Анетівська культура. У мезоліті - Кукрецька культура.
Також на Поділлі зафіксовані - Культура шнурової кераміки, культура кулястих амфор, Лійчастого посуду культура, комарівська культура, Білогрудівська культура, Пшеворська культура, Зарубинецька культура.
З поч. 3 ст. активізуються християнські місіонери, створюється Скіфська єпархія. Так як робочою мовою у церковників була грецька, вони називали місцевий народ скіфи-орачі, хоча в історичних документах того часу він фігурує вже під назвою анти (Пеньківська культура). З 6 ст. тут знаходилось князівство уличів, потім Болохівська земля.
Подільська земля мала підданство Святославу Ігоревичу,а далі його нащадкам.Границі Русі подільської були до Чорного моря.
В 1241 р. спалахнуло повстання на Пониззі. Після цього міста Болохівщини були поруйновані військом Галицько-Волинське князівство, каральні експедиції продовжувались до 1257 р.
В 1252 р. захоплена 600 тисячною Золотою Ордою (Батий).
Первісним осередком майбутнього центру Поділля стала фортеця Клeпiдава (Петрадава), навколо якого пізніше сформувалося місто Кам'янець-Подільський.
У Галицько-Волинському літописі ця територія відома під назвою «Пониззя».
Уперше назва «Поділля» вживається у документах 14 століття. Історики та етнографи поділяють Поділля на Східне і Західне. До 1340-х рр. землі Поділля перебували під контролем перекопських татарських ханів. Територія була поділена на тьми, на яких сиділи отамани (вільні від сплати податків), що платили данину перекопським ханам.
У першій половині XIV ст. формується Подільське князівство на чолі з князями Коріятовичами. 1363 року Великий Литовський князь Ольґерд, разом з братами Коріатовичами , іншими литовсько-руськими князями, вирушив походом проти татарських ханів : Кочубея, Котлубея, Димітра Солтана і Бекера і одержав перемогу у битві біля річки Синюхи в степу (на межі теперішнього Поділля). Забрав у них Торговицю, Білу Церкву, Звенигород. Всі країни руські з Поділлям надав Коріатовичам, які відбудували тут замки в Бакоті, Смотричі, Камянці.А пізніше Брацлав, Вінницю, Меджибіж, Хмільник, Теребовлю.
1434 у Західному Поділлі було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій і утворено Подільське воєводство (адміністративний центр — Кам'янець), яке складалося з Кам'янецького, Летичівського і Червоногородського повітів. Подільська шляхта отримала однакові права з шляхтою польською. Східне Поділля залишилось у складі Великого князівства Литовського.
Внаслідок першого поділу Речі Посполитої частину Західного Поділля було приєднано до Австрії. У 1793 Східне і решта Західного Поділля у складі земель Правобережної України захопила Російська імперія. На цих землях створено Подільське (7 повітів) і Брацлавське (9 повітів) намісництва. Царським указом від 12 грудня 1796 вони були об'єднані у Подільську губернію (1797) з центром у Кам'янці. У складі Подільської губернії перебували 12 повітів, У 1820—1830 рр. на Поділлі відбувалися селянські виступи під проводом Устима Кармалюка.
Після Другої світової війни 1939—1941 вся територія Поділля увійшла до складу областей УРСР.
Сьогодні площа Поділля становить близько 61 тис. кв. км., чисельність населення — близько 4,6 млн. чол.
Джерело: http://uk.wikipedia.org
Немає коментарів:
Дописати коментар