Кам'янець - Подільський - "квітка на камені"

Кам'янець - Подільський - загадкова "квітка на камені", місто-легенда, початок заснування якого загубився в тисячоліттях історії унікального острова в каньйоні р.Смотрич. 
Детальніше про історію міста, його видатних особистостей, про легенди Кам'янця можна дізнатися з сайту "Кам'янець - Подільський. Місто загадок та легенд".

Про дівочі водоспади

Краса Кам'янця — це його високі скелі, на яких він побудований та скелями оперезаний. Своєрідною підковою міцно захищають скелі місто. Кажуть і вірять кам'янчани, що та скеляста підкова є оберегом щастя для всіх молодих дівчат і хлопців, що хочуть об'єднатися в сім'ю і народити дітей, як продовження свого земного життя і справ.

Але остров'яни за всю багатовікову історію міста бачили не раз прихід завойовників. Століттями різні зайди палили, грабували, нищили все те, що надбано було міщанами важкою наполегливою працею.

Плавун щитолистий

Багаторічна трав’яниста водяна рослина. Кореневище довге, повзуче, закріплюється на дні водойми. Листки з квітами плавають на поверхні води.Цвіте у червні-серпні. Плоди – яйцевидні коробочки з насінням достигають у серпні-вересні. Розмножується кореневищем та насінням. Росте спорадично на мілководдях (30-50 см.), непроточних або мало проточних водоймах з піщаним та мулисто-піщаним дном. В Хмельницькій області плавун щитолистий виявлений в старому руслі Південного Бугу біля Меджибожа.

Змієголовник австрійський

Реліктовий вид. Багаторічна трав’яниста, опушена рослина. Цвіте у травні – липні, розмножується насінням. Причини зміни чисельності – зривання на букети та випасання худоби. Росте на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на світлих трав’янистих схилах. Охороняється у державних заказниках: Панівецька Дача, Сатанівська Дача, та Совий Яр.

Легенди про квіти. Ряст.

Розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами вона літала на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячих ніжках, щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсердилась відьма на півня, що спати не дає, й перетворила його в квітку. Квітка рясту й справді дещо скидається на голову півня.

Легенда про заснування Кам'янця - Подільського

Коли великий литовський князь Ольгерд та його племінники, брати Коріатовичі, перемогли трьох татарських ханів і визволили наш край, повернувся Ольгерд у свою столицю, а 4 племінники вирішили залишитися на цих землях. Край зачарував їх своєю красою: у диких лісах багато було дичини, земля неозора просила плуга, щоб давати гарні врожаї, джерела манили чистою водою, річки були повні риби.

Лелека

Лелека

Легенда

У сиву давнину бог Перун відправив людину на землю, дав їй лантух, наказавши, щоб віднесла його далеко в ліс. Та боронь боже розв'язати лантух! Не можна було ні розв'язувати, ні зазирати в нього. Та не була б людина людиною, якби не поцікавилася, що ж у тому лантусі є. На півдорозі чоловік зупи­нився, розіп'яв зав'язку, і з лантуха навсібіч повист­рибували жаби, миші, вужі, змії й розповзлися дов­кола. Кинувся бідолаха ловити їх, та де там! І тоді розгніваний Перун наказав: «Я перетворю тебе на птаха, і будеш ним доти, доки не повизбираєш гаддя, яке випустив на волю». Отак, начебто, людина в по­добі бусла й досі ходить по наших полях та болотах, виловлюючи зміїне кодло.

Пташина "кузня"

Пташина «кузня»

Особливо цікаво дістає з шишок насіння дятел.

Великий строкатий дятел живе в наших лісах ці­лий рік. Влітку він годується комахами, їхніми ли­чинками, яких здобуває з-під кори дерев своїм міц­ним, гострим, мов долото, дзьобом.

Восени, коли достигає насіння в шишках ялин і сосен, дятел годується ними.

Крилаті вартові

Крилаті вартові

Удень сови сидять нишком у дуплах, на горищах, переховуються в гущавині дерев, а з настанням ве­чірніх сутінок вилітають на полювання.

Ловлять вони здобич не ту, що бачать (хоч в тем­ряві бачать добре), а, головним чином, ту, яку чують. Слух у сов чудовий. їхні вуха уловлюють найменше шарудіння, найтонші звуки, які для нашого слуху зовсім не приступні. Коли біжить миша, то сова чує її за кілька десятків метрів і без промаху хапає здо­бич гачкуватими кігтями.

Легенди про квіти. Мати-й-мачуха

МАТИ-Й-МАЧУХА

Легенда

Давно колись на Поділлі жив добрий і сумирний чоловік Данило. Дружина його померла молодою і лишила йому п'ятирічну доньку Одарочку. Таке тихе та слухняне дитя було, що й на третім селі такого не відпитаєш. Росла дівчинка на радість батькові, роз­цвітала, як троянда пишна. А вже як на п'ятнадцяту весну повернуло щебетусі, то стала такою гарною, що парубки вились коло неї, мов ті бджоли біля квітки. Та й було чого: струнка, губки, мов ягідки, коси — як повісма золоті.